Зеленська в інтерв'ю CNN пояснила, чому росіянам не вдається досягти однієї з головних цілей
В інтерв'ю дружина президента Зеленського емоційно розповіла, як нині живеться українцям
Перша леді України Олена Зеленська дала інтерв'ю одному із найвідоміших американських політичних оглядачів телеканалу CNN Фаріду Закарії.
Посмотреть эту публикацию в Instagram
На своїй сторінці в соцмережі Зеленська написала, виклавши бесіду, що говорила з журналістом до того, як російська ракета влучила в будинок у Дніпрі та до того, «як весь світ почув крики людей, схованих під завалами». «Однак навіть зараз моя відповідь на його питання, чи можуть росіяни залякати, зламати українців, не змінилася. Я переконана: протримавшись майже рік, ми здатні протриматися ще більше, – написала Олена Зеленська. – Одна з цілей, яку переслідує ворог, знищуючи інфраструктуру України, – змусити людей сказати: «Ми втомлені, ми більше не хочемо сидіти в темряві, нам холодно, у нас хворіють діти... Будь ласка, припиніть це. Домовимось, аби нас тільки не бомбили».
«Так от, росіяни цієї мети не досягли і не досягнуть. Бо кожна нова атака лише посилює нашу лють і бажання робити все для перемоги. Мені здається, важливо, щоб глядачі CNN в усьому світі це розуміли й вірили в нашу перемогу так, як ми віримо в неї самі. Адже саме тоді буде й реальна підтримка на рівні урядів і людей», – додала Олена.
В інтерв'ю дружина президента Зеленського розповіла, як нині живеться українцям: «Нормальним наше життя назвати не можна. Навіть порівнюючи те, що було рік тому, і те, що зараз в Україні. Перші місяці був суцільний шок, адже неможливо було повірити, що така агресія жахлива та нелогічна можлива у центрі Європи у 21 столітті. Зараз люди намагаються продовжувати жити, працювати, вчити дітей, жартувати та виживати в тих умовах, у яких ми всі зараз існуємо. Але всі люди на українській землі живуть під постійними ракетними атаками росіян. Наші діти розрізняють звук, коли летить ракета, коли летить дрон і коли працює наша ППО. Я впевнена, що жодна дитина у світі не має знати подібного. Наші ж діти занадто рано дорослішають, і це, можливо, найскладніше емоційно – бачити дітей з очима дорослої людини».
Коментарі — 0