Оксана Забужко приголомшила новиною, що британські студенти чекають в Оксфорді ЗСУ

Письменниця Оксана Забужко на своїй сторінці в Фейсбук переповіла розмову зі студентами Оксфорду, до яких навідувалася у Велику Британію з лекцією.

«Не можу не поділитися, – пише Забужко. – Пізно-пізно ввечері, після лекції, дискусій, і всіх наступних (прецікавих) розмов, групка оксфордців провадила мене до мого помешкання порожніми нічними вуличками, оповідаючи по дорозі – ось тут коледж, де вчився Борис Джонсон, якого ви в Україні любите, а ми в себе не дуже. Ось тут у 17-му столітті спалили трьох католицьких ченців, – а ось у той бік північ, там ми вже не живемо...».

«Чому?»,  – здивовано перепитала українка та отримала відповідь: «Дуже дорого. Найдорожчі вілли, там тільки олігархи живуть. Російські, які ж іще. Тато літає в бізнес-справах, мама провадить дім. Бо, щоб Маша, Даша і Володя вчилися в Ітоні, треба їх у пять років віддати до порядної закритої школи. От вони всі тут і пооселялися».

«Ого! – похитала я головою. – То вам, значить, теж тут треба ЗСУ. І тут дорослі поважні джентльмени несподівано гаряче вхопили мене за руки з двох сторін: «Oh yes! Please!», «Ждемо не діждемось, тільки на вас і надія!», «Не баріться, ради Бога, можна просто прямим рейсом, Бахмут – Оксфорд!», «Тими самими літаками! Думаєш, нащо ми їх вам дали? It was a return ticket!» і т.д. І, з усією поправкою на британський гумор – я вперше за рік навіч побачила те, про що доти була радше здогадувалась: у країнах «старої аристократії» російські гроші не стільки зваблюють, скільки відпихають – як українців «Тагіл» у турецьких готелях.Так що вкотре пітверджу: ні, нам допомагають не зі співчуття, не з жалости до нас - а з надії для себе. Слава ЗСУ», – розповіла Забужко.