«Оскар» для України: що відомо про режисера Мстислава Чернова
Мстислав Чернов – досвідчений військовий кореспондент, який знімав у Сирії, в Іраку та на сході України з 2014 року
Фільм «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова отримав «Оскар» у номінації «Найкращий документальний повнометражний фільм». Це перша нагорода такого масштабу для України, здобута за таких драматичних умов.
Мстислав Чернов – постійний відеокореспондент Associated Press в Україні, який працює в зонах воєнних дій. На початку повномасштабного російського вторгнення, 24 лютого 2022 року, він з фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко опинився в оточеному Маріуполі.
Чернов знімав, як Росія бомбить пологовий будинок і приватні домівки, як відбувається мародерство, як російські танки заходять у центр міста та починаються проблеми зі зв’язком. Усі відео він щодня надсилав через супутниковий зв’язок агентству, аби світ бачив, що відбувається в найскладнішій зоні воєнних дій.
Команда AP перебувала в оточеному Маріуполі 20 днів, і після того, як російські війська почали заходити в центр, а небезпека сягнула надзвичайного рівня, журналісти вирішили евакуюватися. Вони стали останніми журналістами, які висвітлювали початок знищення Росією Маріуполя – за це усі троє отримали Пулітцерівську премію.
Що відомо про Мстислава Чернова
Мстислав народився у Харкові в 1985 році. Він розпочав свою кар'єру фотографа у 2005 році, працюючи в місцевому харківському інформаційному агентстві MediaPort.
У 2008 році він отримав першу премію на місцевій фотовиставці «Харків. Місто очима городян». Того ж року відбулася його перша персональна виставка фотографій Musica per somnia, задумана та організована за сприяння директора Харківської філармонії Юрія Янка. У 2009 році він отримав ще одну нагороду, посівши перше місце на фотовиставці «Майже втрачений Харків», на якій висвітлив приклади руйнування старої архітектури міста.
З 2008 року Чернов співпрацював із міжнародним проєктом «Дітям Чорнобиля» та Novick Cardiac Alliance, фотографуючи операції на серці. У 2012 році він прожив у Камбоджі, фокусуючись на місцевих культурних та медичних проєктах.
У 2013 році творчість Чернова отримала національне визнання. Його фотографії принесли йому перше місце в українському конкурсі «Фотограф року» в номінації «Документальна фотографія». Також він став переможцем Pentax Awards Ukraine та конкурсу «Кращий пресфотограф України» у номінації «Портрет». Чернов фотографував у понад сорока країнах та провів ще одну персональну виставку у 2013 році – «Сезон дощів», на якій презентував світлини з Далекого Сходу.
У 2013 році Чернов став президентом громадської організації «Українська асоціація професійних фотографів». Його художній проєкт-інсталяція «Зазираючи у вікна», під час якого збільшені старовинні фотографії були розміщені у вікнах покинутих будівель, привернув увагу національної преси та був повторений у наступні роки. Того ж року Чернов був запрошений взяти участь у міжнародному проєкті документальної фотографії Unframe.
Літом 2013 року, перебуваючи в Стамбулі, Чернов став свідком протестів у парку Гезі та на майдані Таксим. Прояви насильства вразили його і спричинили перехід від художньої та документальної фотографії до висвітлення конфліктів та воєн.
У кінці 2013 року фотограф був свідком масових акцій протесту, що завершилися кровопролиттям, втечею Президента Віктора Януковича та Революцією Гідності. Чернов зафіксував ці події. Під час ескалації насильства на нього було скоєно кілька нападів, у результаті яких він отримав поранення. Правоохоронці напали на представників преси, пошкодили руку Чернова, розірвали його журналістське посвідчення та знищили фотообладнання.
У січні 2014 року, нехтуючи позначками «преса», правоохоронець спрямував світло-шумову гранату в бік Чернова, що призвело до травм ніг та очей фотографа від осколків.
Навесні 2020 року Мстислав Чернов працював в різних країнах, зокрема в Лівії та Сирії, де відзначився висвітленням міграційної кризи в Туреччині. Також він знімав хід пандемії COVID-19 в Україні.
У серпні 2020 року фотограф працював у Білорусі, фіксуючи події навколо президентських виборів. Після оголошення Лукашенка переможцем почались масштабні протести. У Мінську Чернова затримали й побили білоруські правоохоронці. Від побиття в автозаку фотограф втратив свідомість, і йому довелося отримати допомогу швидкої. Потім Чернова депортували з Білорусі.
До слова, у 2022 році лауреатами Премії імені Георгія Гонгадзе стали журналісти й фотокореспонденти Мстислав Чернов та Євген Малолєтка.
11 лютого 2024 Мстислав Чернов отримав премію Гільдії режисерів США (DGA Awards). Його відзначили у категорії «Видатні режисерські досягнення в документальному кіно». На премії Британської академії кіно та телевізійних мистецтв (BAFTA) «20 днів у Маріуполі» переміг у номінації «документальний фільм».
Зауважимо, під час промови на церемонії нагородження престижної кінопремії «Оскар» Чернов наголосив, що він хотів би, щоб цей фільм ніколи довелося знімати.
«Напевне, я буду першим режисером, який скаже це тут: я хотів би, щоб цього фільму не було. Я хотів би, щоб Росія ніколи не нападала на Україну, ніколи не окуповувала наші міста. Я б віддав цю нагороду за те, щоб Росія не вбивала моїх земляків, звільнила всіх українських військових і цивільних, які зараз в тюрмах та в заручниках. Але я не можу змінити минуле. Але усі ми можемо змінити історію, зробити так, щоб правда перемогла. І люди Маріуполя та інші, які віддали своє життя, ніколи не будуть забутими. Дякую вам всім, дякую Україні! Слава Україні!» – зазначив Мстислав Чернов.
Після промови українського режисера весь зал аплодував стоячи.
Коментарі — 0