Даніель Салем поділився зворушливою історією з фронту: І тут він повертається з молоком і хлібом 

На початку повномасштабного вторгнення популярний ведучий, актор і ресторатор Даніель Салем відразу пішов до військкомату, спочатку був у теробороні, згодом потрапив на передову в підрозділ розвідки. Зараз Даніель Салем – старший розвідник. За час боїв був поранений. В програмі «Тихий вечір з Оленою Кравець» він розповів про будні українського військового і про те, що найперше робить, коли буває вдома.

«У мене є такі маленькі традиції. Мені здається, вони дуже чоловічі. Перше, що я роблю, коли повертаюсь додому: є така маленька «будка», і там найсмачніша шаурма в Одесі. Я їду туди. Я люблю їжу, і для мене це дуже важливо. Взагалі весь спецпідрозділ знає, якщо ми кудись їдемо «відпочивати», вони завжди окремо до їжі беруть плюсом щось ще, бо вони знають, що є «Соєр» (це мій позивний), який з’їсть все», – розповідає Даніель Салем.

Ведуча програми Олена Кравець попросила свого друга і колегу поділитись історією з військових буднів, яка його найбільше вразила, і Даніель Салем розповів випадок, що стався під час бою біля Покровського.

«Є дуже крута історія. Ми були за Покровськом [на Донеччині], і там був маленький бій, десь 15 хвилин. І ми усі перезаряджалися. Засіли у затишному місці, й сидимо. Тиша така. І тут я чую, як хтось біжить до нас. Повертаю голову й бачу – хлопчик, маленький хлопчик, йому десь років вісім. Він у футболці «Реал Мадрид», сині шорти та у кроксах таких бруднючих. Він такий біжить до нас: «Хлопці, як ви?» Ми такі сидимо: «Нормас». І він такий: «Їсти будете?» Ти розумієш, для мене цей хлопець в той момент як Ісус був. Я йому кажу: «Так, хочу кефір і хліб». Я насправді дуже люблю кефір і хліб, і мені дуже цього хотілося. І він такий: «Зараз». І побіг. Сидимо далі. І тут повертається – молоко і хліб: «Пацани, кефіру не було, а є молоко, свіже молоко». Беремо молоко, беремо хліб. Я йому: «Малой, дякую!» А він повернувся до мене, заглянув мені в очі та говорить: «Я не малой, я – Жека». І я побачив такого українського дуже потужного хлопця. І коли він це сказав, він не побіг, він гордо пішов. Я пам'ятаю його очі, як він це сказав. Я пам'ятаю, з якою гордістю він це робив, допомагав нам, військовим. А там насправді обстріли. І я зрозумів тоді, що нашу націю не зламати», – говорить Даніель Салем.